довбонути
ДОВБОНУТИ, ну, неш, док., однокр., перех. і без додатка, розм. 1. Підсил. до довбнути. Він знову довбонув кілька разів кайлом і відвалив чималий шар [землі] (Ткач, Плем'я.., 1948, 59).
2. З силою ударити, штовхнути. А може, то такий прийом новий, - Візьмуть і книжкою.. Добряче довбонуть по голові? (Еллан, І, 1958, 259).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | довбону | довбонемо |
2 особа | довбонеш | довбонете |
3 особа | довбоне | довбонуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | довбонув | довбонули |
Жіночий рід | довбонула | |
Середній рід | довбонуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | довбонімо | |
2 особа | довбони | довбоніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | довбонувши |