довершуватися
ДОВЕРШУВАТИСЯ, ується, недок., ДОВЕРШИТИСЯ, шиться, док. 1. Наближатися до кінця, закінчуватися; завершуватися. Розправа над ненависним панством у нас давно вже довершилась (Тич., Магістралями життя, 1941, 27).
2. уроч. Відбуватися, здійснюватися. [Кассандра:] Вже, бачиш, довершилась божа кара: не тільки інші, а й сама Кассандра зневірилась в Кассандрі (Л. Укр., II, 1951, 293).
3. тільки недок. Пас. до довершувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | довершуюся | довершуємося |
2 особа | довершуєшся | довершуєтеся |
3 особа | довершується | довершуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | довершуватимуся | довершуватимемося |
2 особа | довершуватимешся | довершуватиметеся |
3 особа | довершуватиметься | довершуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | довершувався | довершувалися |
Жіночий рід | довершувалася | |
Середній рід | довершувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | довершуймося | |
2 особа | довершуйся | довершуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | довершуючись | |
Минулий час | довершувавшись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | довершуюся | довершуємося |
2 особа | довершуєшся | довершуєтеся |
3 особа | довершується | довершуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | довершуватимуся | довершуватимемося |
2 особа | довершуватимешся | довершуватиметеся |
3 особа | довершуватиметься | довершуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | довершувався | довершувалися |
Жіночий рід | довершувалася | |
Середній рід | довершувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | довершуймося | |
2 особа | довершуйся | довершуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | довершуючись | |
Минулий час | довершувавшись |