довідник
ДОВІДНИК, а, ч. Книжка, що містить короткі відомості з певних питань. Щоб полегшити водіння морських суден і літаків, в СРСР видаються спеціальні довідники, які містять на даний рік різні потрібні відомості про небесні світила (Астр., 1956, 41); В руках дівчина тримала довідник «По Кавказу» (Трубл., II, 1955, 113).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | довідник | довідники |
Родовий | довідника | довідників |
Давальний | довідникові, довіднику | довідникам |
Знахідний | довідник | довідники |
Орудний | довідником | довідниками |
Місцевий | на/у довіднику | на/у довідниках |
Кличний | довіднику | довідники |