догідництво
ДОГІДНИЦТВО, а, с. Те саме, що догідливість. І одягом, і нестриженим чубом, і манерами догідництва більше личило б [воротареві] прислужувати десь біля келії монастирського ігумена (Ле, Наливайко, 1957, 110); Культ особи створював сприятливі умови для таких негативних явищ, як свавілля і зловживання владою, кар'єризм і догідництво, підозрілість і недовір'я (Рад. Укр., 16.I 1963, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | догідництво | догідництва |
Родовий | догідництва | догідництв |
Давальний | догідництву | догідництвам |
Знахідний | догідництво | догідництва |
Орудний | догідництвом | догідництвами |
Місцевий | на/у догідництві | на/у догідництвах |
Кличний | догідництво | догідництва |