догідно
ДОГІДНО, діал. 1. Присл. до догідний 2.
2. у знач. присудк. сл. Зручно. Вона згадала, що серед двора стримів тільки дишель з передніми колесами, на котрих було б не зовсім догідно їхати (Н.-Лев., III, 1956, 131); Йому було байдуже, чи вона була тут, чи ні, ба було майже догідно (Коб., II, 1956, 156).