докошувати
ДОКОШУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОКОСИТИ, ошу, осиш, док., перех. і без додатка. Закінчувати косити; косити до певного місця, до певної межі, до якогось часу. - Я лиш пообідав І збирався йти на он сей груник, Де якраз докошували сіно (Фр., XIII, 1954, 330); Навколо мало вже жнив. Ярі де-не-де докошували (Головко, І, 1957, 269); [3-й чоловік:] Та там докосив Бичкові просо! (Кроп., І, 1958, 481); Косили цілий день і ледве докосили (Рильський, Поеми, 1957, 28); * Образно. Знов яму вирито, знов безпорадна втрата! Старих борців докошує вже смерть... (Стар., Поет. тв., 1958, 154).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | докошую | докошуємо |
2 особа | докошуєш | докошуєте |
3 особа | докошує | докошують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | докошуватиму | докошуватимемо |
2 особа | докошуватимеш | докошуватимете |
3 особа | докошуватиме | докошуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | докошував | докошували |
Жіночий рід | докошувала | |
Середній рід | докошувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | докошуймо | |
2 особа | докошуй | докошуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | докошуючи | |
Минулий час | докошувавши |