докумекати
ДОКУМЕКАТИ, аю, аєш, док,, розм. Те саме, що докумекатися. - Тарасе Демидовичу! Все зрозуміло! Все ясно! Не докумекав, по-старому, по стандарту пішов. План переглянемо (Збан., Малин. дзвін, 1958, 171); Коли зник [хлопець], аж тоді я докумекав, що треба було затримати або хоч запитати - хто він? (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 24).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | докумекаю | докумекаємо |
2 особа | докумекаєш | докумекаєте |
3 особа | докумекає | докумекають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | докумекав | докумекали |
Жіночий рід | докумекала | |
Середній рід | докумекало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | докумекаймо | |
2 особа | докумекай | докумекайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | докумекавши |