докурюватися
ДОКУРЮВАТИСЯ, юється, недок., ДОКУРИТИСЯ, куриться, док. 1. Переставати куритися (у 1 знач.); загасати. Гнотик свічки докурився і погас.
2. розм. Курячи (перев. надмірно), зазнавати чого-небудь небажаного, неприємного. [Павло:] Ще вчора докурився дощенту, така.. нудьга обгорнула, що мало не здурів (Кроп., II, 1958, 307).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | докурююся | докурюємося |
2 особа | докурюєшся | докурюєтеся |
3 особа | докурюється | докурюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | докурюватимуся | докурюватимемося |
2 особа | докурюватимешся | докурюватиметеся |
3 особа | докурюватиметься | докурюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | докурювався | докурювалися |
Жіночий рід | докурювалася | |
Середній рід | докурювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | докурюймося | |
2 особа | докурюйся | докурюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | докурюючись | |
Минулий час | докурювавшись |