домонтар
ДОМОНТАР, я, ч., заст. Домосід. Хай товариство сміється з мене, що я й отаманства відбіг, що я домонтар (Барв., Опов.., 1902, 141).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | домонтар | домонтарі |
Родовий | домонтаря | домонтарів |
Давальний | домонтареві, домонтарю | домонтарям |
Знахідний | домонтаря | домонтарів |
Орудний | домонтарем | домонтарями |
Місцевий | на/у домонтарі, домонтареві | на/у домонтарях |
Кличний | домонтарю | домонтарі |