доморощений
ДОМОРОЩЕНИЙ, а, е. 1. Те саме, що доморослий. Якийсь корабельний поет склав дотепні вірші, їх цитували, і навіть знайшлися доморощені композитори, що поклали ці вірші на музику (Ткач, Моряки, 1948, 77).
2. рідко. Який виріс, виховався у якій-небудь місцевості; місцевий. У Галичині заявились соціалісти! І не чужі, .. а свої, доморощені, таки тутешні (Кол., Терен.., 1959, 253); Тікаючи від месницької руки революції, буржуазні націоналісти отаборилися в окупованій панською Польщею Західній Україні і разом з тутешніми доморощеними націоналістами влаштували торжище інтересами українського народу (Мельн., Поріддя.., 1959, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | доморощений | доморощена | доморощене | доморощені |
Родовий | доморощеного | доморощеної | доморощеного | доморощених |
Давальний | доморощеному | доморощеній | доморощеному | доморощеним |
Знахідний | доморощений, доморощеного | доморощену | доморощене | доморощені, доморощених |
Орудний | доморощеним | доморощеною | доморощеним | доморощеними |
Місцевий | на/у доморощеному, доморощенім | на/у доморощеній | на/у доморощеному, доморощенім | на/у доморощених |