донесення
ДОНЕСЕННЯ, я, с. Усне або письмове офіційне повідомлення керівній особі про що-небудь. Закурений, спітнілий гонець, молодий офіцер, прибув до імператора з першим донесенням (Кочура, Зол. грамота, 1960, 62); Штабні працівники стоять довкола Фрунзе, доки він напружено слухає донесення (Гончар, Таврія.., 1957, 719).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | донесення | донесення |
Родовий | донесення | донесень |
Давальний | донесенню | донесенням |
Знахідний | донесення | донесення |
Орудний | донесенням | донесеннями |
Місцевий | на/у донесенні | на/у донесеннях |
Кличний | донесення | донесення |