ДОНЕСХОЧУ, присл., розм. До повного задоволення, скільки завгодно. Наситившись донесхочу вареним і печеним, втікачі залягли спати (Добр., Очак. розмир, 1965, 61); Набалакавшись донесхочу, всі вийшли, щоб провести гостя (Руд., Остання шабля, 1959, 566).