дориватися
ДОРИВАТИСЯ1, ається, недок., ДОРВАТИСЯ, веться, док., розм. Остаточно, до кінця рватися, зношуватися (про одежу, взуття і т. ін.).
ДОРИВАТИСЯ2, аюся, аєшся, недок., ДОРВАТИСЯ, вуся, вешся, док., розм. Одержувати доступ до чогось дуже бажаного; накидатися на що-небудь. Павло Коваль нарешті дорвався і до справжньої своєї роботи, яку любив (Кучер, Прощай.., 1957, 455); - Ну! Я ж до них дорвусь! - і налите кров'ю обличчя Чумака наче закаменіло (Головко, II, 1957, 475).
ДОРИВАТИСЯ3, аюся, аєшся, недок., ДОРИТИСЯ, июся, иєшся, док., розм. Риючи, наближатися до якого-небудь місця.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дориваюся | дориваємося |
2 особа | дориваєшся | дориваєтеся |
3 особа | доривається | дориваються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дориватимуся | дориватимемося |
2 особа | дориватимешся | дориватиметеся |
3 особа | дориватиметься | дориватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | доривався | доривалися |
Жіночий рід | доривалася | |
Середній рід | доривалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дориваймося | |
2 особа | доривайся | доривайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дориваючись | |
Минулий час | доривавшись |