дослужуватися
ДОСЛУЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОСЛУЖИТИСЯ, служуся, служишся, док. Служачи, домагатися, досягати чого-небудь. І там доля не кинула - Дослуживсь [козак] до чину, Та й вернувся в село своє І служить покинув (Шевч., II, 1953, 108); Та все-таки йому, гордому бояринові, що виріс і великої честі дослужився при князівськім дворі, важко було прилюдно віддавати подяку за вирятування доньки мужикові (Фр.,VІ, 1951, 21); Не можна з'являтися додому, поки не дослужусь до вищого якогось чину (Мик., Кадильниця, 1959, 35); // тільки док. Служачи десь, зазнати чого-небудь небажаного, неприємного. - От і дослужилася у людей, от і заробила добра на свою голову! (Мирний, І, 1954, 85); Темрява трохи розсіялась, і він ясно побачив двох моряків, що точили шлангом з бочки вино.. Оце доглянув, оце дослуживсь караульний начальник (Кучер, Голод, 1961, 149).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дослужуюся | дослужуємося |
2 особа | дослужуєшся | дослужуєтеся |
3 особа | дослужується | дослужуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дослужуватимуся | дослужуватимемося |
2 особа | дослужуватимешся | дослужуватиметеся |
3 особа | дослужуватиметься | дослужуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дослужувався | дослужувалися |
Жіночий рід | дослужувалася | |
Середній рід | дослужувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дослужуймося | |
2 особа | дослужуйся | дослужуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дослужуючись | |
Минулий час | дослужувавшись |