доїжджати
ДОЇЖДЖАТИ, аю, аєш і ДОЇЗДИТИ, їжджу, їздиш, недок., ДОЇХАТИ, їду, їдеш, док. Їдучи, добиратися до чого-небудь; під'їжджати; приїжджати. Скоро став козак з походу прибувати. Став до нових воріт.. доїжджати (Укр.. думи.., 1955, 21); Полісовщики мовчки доїжджають до наглухо огородженого дощаним парканом будинку Салогана (Стельмах, Хліб.., 1959, 93); Стали вони доїздити уже до своєї домівки (Вас., II, 1959, 434); До залізничної станції міста Наманган квапливо доїздили чотири двоколісних арби (Ле, Міжгір'я, 1953, 7); Ласточкін доїхав до центру трамваєм (Смолич, V, 1959, 470).
@ Доїхати її (його, нас, їх і т. ін. ) - замучити когось, завдати багато неприємностей кому-небудь. Доїхали-таки її добрі люди, добило те лихо, якого вона сама не сподівалась (Мирний, III, 1954, 334); - Наробили лиха, батеньку! Тепер він нас доїде (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 147); Доїхати кінця кому - завдати неприємностей кому-небудь. А вже я тобі доїду кінця! (Номис, 1864, № 3651); Каже Біда: - Лиш помалу! Доберу я причандалу: Тут доносів, там винця, Та й доїду їм кінця! (Фр., X, 1954, 127).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доїжджаю | доїжджаємо |
2 особа | доїжджаєш | доїжджаєте |
3 особа | доїжджає | доїжджають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доїжджатиму | доїжджатимемо |
2 особа | доїжджатимеш | доїжджатимете |
3 особа | доїжджатиме | доїжджатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | доїжджав | доїжджали |
Жіночий рід | доїжджала | |
Середній рід | доїжджало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доїжджаймо | |
2 особа | доїжджай | доїжджайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | доїжджаючи | |
Минулий час | доїжджавши |