драпати
ДРАПАТИ і ДРЯПАТИ, аю, аєш, недок., ДРАПНУТИ і ДРЯПНУТИ, ну, неш, док. 1. розм. Швидко тікати, бігти куди-небудь. - Щастя твоє, що я пізно помітив, як ти драпав, мов заєць (Збан., Ліс. красуня, 1955, 64); - Велів [Вольф] мені, як дурному, бігти під ліс, дряпатися чорт знає куди, а сам, певно, забрав гроші та й драпнув у інший бік (Фр., VIII, 1952, 365).
2. зневажл. Швидко відступати, залишати яку-небудь територію. В другій половині дня пронеслася чутка, що праворуч під натиском ворога румуни драпають, оголяючи фланг (Гончар, І, 1954, 124); Тільки горланили [фашисти] про тисячолітнє панування на сході, а вже через два роки драпали з України (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 180). .
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | драпаю | драпаємо |
2 особа | драпаєш | драпаєте |
3 особа | драпає | драпають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | драпатиму | драпатимемо |
2 особа | драпатимеш | драпатимете |
3 особа | драпатиме | драпатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | драпав | драпали |
Жіночий рід | драпала | |
Середній рід | драпало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | драпаймо | |
2 особа | драпай | драпайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | драпаючи | |
Минулий час | драпавши |