дрібчастий
ДРІБЧАСТИЙ, а, е. 1. Який складається з маленьких однорідних частинок (про листя). Роставиця.. ховається між двома зеленими вербовими стінами, високими, дрібчастими та пухкими (Н.-Лев., IV, 1956, 191).
2. Який складається з частинок, більших від звичайних; крупнозернистий. Тут шосе раптом скінчилося, і пружна гума коліс шорстко зашелестіла по добре второваній дорозі з дрібчастого, як зерно завбільшки, піску (Смолич, І, 1958, 43).
3. Який складається з частих, послідовно повторюваних елементів. Дрібчасті перебої скрипки та басолі літали понад людьми і виривалися з клуні вкупі з промінням осіннього пообіднього сонця (Л. Укр., III, 1952, 670); Почувсь дрібчастий гул копит, На міст ступали перші коні (Фомін, Вибр., 1958, 201).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дрібчастий | дрібчаста | дрібчасте | дрібчасті |
Родовий | дрібчастого | дрібчастої | дрібчастого | дрібчастих |
Давальний | дрібчастому | дрібчастій | дрібчастому | дрібчастим |
Знахідний | дрібчастий, дрібчастого | дрібчасту | дрібчасте | дрібчасті, дрібчастих |
Орудний | дрібчастим | дрібчастою | дрібчастим | дрібчастими |
Місцевий | на/у дрібчастому, дрібчастім | на/у дрібчастій | на/у дрібчастому, дрібчастім | на/у дрібчастих |