дубасити
ДУБАСИТИ, ашу, асиш, недок., фам. 1. перех. і без додатка. Сильно бити кого-небудь. Я звалив його і почав дубасити, по чому влучав, кулаками (Гр., Без хліба, 1958, 67); Снаряди почали рватися в котлованах, де збиралися для атаки фашисти. Тепер свої дубасили своїх (Кучер, Чорноморці, 1956, 415); Колись у тюрмах за тютюновий дух до смерті дубасили (Стельмах, Кров людська... І, 1957, 235).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дубашу | дубасимо |
2 особа | дубасиш | дубасите |
3 особа | дубасить | дубасять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дубаситиму | дубаситимемо |
2 особа | дубаситимеш | дубаситимете |
3 особа | дубаситиме | дубаситимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дубасив | дубасили |
Жіночий рід | дубасила | |
Середній рід | дубасило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дубасьмо | |
2 особа | дубась | дубасьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дубасячи | |
Минулий час | дубасивши |