духопелити
ДУХОПЕЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. і без додатка, розм. Сильно бити. Онуки понатягували на. руки здоровенні й чорні, як горшки, рукавиці, і духопелять один одного у пику! (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 165).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | духопелю | духопелимо |
2 особа | духопелиш | духопелите |
3 особа | духопелить | духопелять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | духопелитиму | духопелитимемо |
2 особа | духопелитимеш | духопелитимете |
3 особа | духопелитиме | духопелитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | духопелив | духопелили |
Жіночий рід | духопелила | |
Середній рід | духопелило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | духопельмо | |
2 особа | духопель | духопельте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | духопелячи | |
Минулий час | духопеливши |