економний
ЕКОНОМНИЙ, а, е. 1. Який бережливо, ощадливо витрачає що-небудь; //Точно розрахований. Швидко пливучи обережними, вправними рухами, що нагадували економні рухи жаби під водою, він наблизився до дверей рульової рубки (Собко, Скеля.., 1961, 121); // у чому, на що. Стриманий у виявленні чого-небудь. В змалюванні пейзажів, як і людських портретів, письменник [М. Трублаїні] дуже економний (Іст. укр. літ., II, 1956, 149).
2. Який сприяє економії (у 1 знач.), здійснює її. При масовому виробництві велике значення має економне витрачання деревини (Стол.-буд. справа, 1957, 207); Пора вже нам заговорити про економне витрачання природних запасів (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 168).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | економний | економна | економне | економні |
Родовий | економного | економної | економного | економних |
Давальний | економному | економній | економному | економним |
Знахідний | економний, економного | економну | економне | економні, економних |
Орудний | економним | економною | економним | економними |
Місцевий | на/у економному, економнім | на/у економній | на/у економному, економнім | на/у економних |