електромагніт
ЕЛЕКТРОМАГНІТ, у, ч., фіз. Пристрій, що набуває магнітних властивостей під час проходження по його котушці електричного струму. Найпростіша форма електромагніту - залізний сердечник, вміщений всередині котушки з ізольованого дроту (Фізика, II, 1957, 139).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | електромагніт | електромагніти |
Родовий | електромагніту | електромагнітів |
Давальний | електромагнітові, електромагніту | електромагнітам |
Знахідний | електромагніт | електромагніти |
Орудний | електромагнітом | електромагнітами |
Місцевий | на/у електромагніті | на/у електромагнітах |
Кличний | електромагніте | електромагніти |