елітний
ЕЛІТНИЙ, а, е. 1. Який становить собою еліту (у 1-3 знач.); добірний, кращий. Елітною картоплею навивається картопля здорова, з високою врожайністю і стопроцентною сортовою чистотою (Картопля, 1957, 166); В племінних господарствах кнури мають бути тільки елітні по всіх показниках (Свинар., 1956, 85).
2. Який виводить еліту (у 1-3 знач.). Елітне господарство.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | елітний | елітна | елітне | елітні |
Родовий | елітного | елітної | елітного | елітних |
Давальний | елітному | елітній | елітному | елітним |
Знахідний | елітний, елітного | елітну | елітне | елітні, елітних |
Орудний | елітним | елітною | елітним | елітними |
Місцевий | на/у елітному, елітнім | на/у елітній | на/у елітному, елітнім | на/у елітних |