епіграф
ЕПІГРАФ, а, ч. 1. У стародавніх греків - напис на пам'ятнику.
2. Цитата, крилатий вислів, афоризм, уривок з пісні, приказка, які ставляться перед текстом літературного твору або перед його розділами і виражають їх основну ідею. Не знаю, відки він [Лімбах] узяв оцю Маврову приказку, що послужила епіграфом до його «Останніх днів Гуттена» (Фр., IV, 1950, 250); Кожен розділ твору [»Гомоніла Україна» П. Панча] розпочинається епіграфом, взятим з думи чи історичної пісні (Рад. літ-во, 1, 1963, 24).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | епіграф | епіграфи |
Родовий | епіграфа | епіграфів |
Давальний | епіграфові, епіграфу | епіграфам |
Знахідний | епіграф | епіграфи |
Орудний | епіграфом | епіграфами |
Місцевий | на/у епіграфі | на/у епіграфах |
Кличний | епіграфе | епіграфи |