епідерміс
ЕПІДЕРМІС, у, ч. 1. Зовнішній шар шкіри у тварини і людини, що складається з багатошарового плоского епітелію. Білки верхнього шару шкіри - епідермісу - особливо багаті на такі амінокислоти, як гістидин, тирозин, цистин та ін, (Укр. біох. ж., XXVIII, 1, 1956, 95).
2. Покривна тканина листків, стебел, частин квітки та інших органів рослин; шкірка. Коли спори гриба достигнуть, епідерміс розривається і спори розносяться вітром, заражаючи інші рослини (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 224).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | епідерміс | епідерміси |
Родовий | епідермісу | епідермісів |
Давальний | епідермісові, епідермісу | епідермісам |
Знахідний | епідерміс | епідерміси |
Орудний | епідермісом | епідермісами |
Місцевий | на/у епідермісі | на/у епідермісах |
Кличний | епідермісе | епідерміси |