ера
ЕРА, и, ж. 1. Початок літочислення, зв'язаний з якою-небудь історичною або легендарною подією; відповідна система літочислення. Описана теорія була узагальнена і уточнена грецьким астрономом Клавдієм Птоломеєм (друге століття нашої ери) у його творі «Альмагест» (Бесіди про всесвіт, 1953, 15).
2. книжн. Період, докорінно відмінний від попереднього. Імперіалістська війна відкриває собою еру соціальної революції (Ленін, 21, 1950, 304); Над світом зайнялась зоря нової ери - ери використання людиною атомної енергії (Наука.., 2, 1957, 8).
3. геол. Найбільша одиниця хронологічного поділу історії Землі. В Криму вулканічна діяльність відбувалась у юрському періоді мезозойської ери (Про вулкани.., 1955, 16).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ера | ери |
Родовий | ери | ер |
Давальний | ері | ерам |
Знахідний | еру | ери |
Орудний | ерою | ерами |
Місцевий | на/у ері | на/у ерах |
Кличний | еро | ери |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Ера | Ери |
Родовий | Ери | Ер |
Давальний | Ері | Ерам |
Знахідний | Еру | Ер |
Орудний | Ерою | Ерами |
Місцевий | на/у Ері | на/у Ерах |
Кличний | Еро | Ери |