жалкий
ЖАЛКИЙ, а, е. 1. Який жалить, завдає болю; пекучий. Відомо, що жалкі волоски кропиви містять мурашину кислоту (Лікар. рослини.., 1958, 123); Змиває [слина] із слизової оболонки порожнини рота кислі, їдкі, жалкі та інші непридатні речовини, які потрапили в неї (Метод. викл. анат., 1955, 130).
2. перен. Дошкульний. П'є, гуляє [Максим]; з шинкаря насміхається; з кріпаками панібратається, жалкими докорами їх коле (Мирний, II, 1954, 114).
3. рідко. Те саме, що жалісний 1. Іще довго Горпина чула дитячий плач, жалкий та болізний [болісний] (Вовчок, І, 1955, 67).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | жалкий | жалка | жалке | жалкі |
Родовий | жалкого | жалкої | жалкого | жалких |
Давальний | жалкому | жалкій | жалкому | жалким |
Знахідний | жалкий, жалкого | жалку | жалке | жалкі, жалких |
Орудний | жалким | жалкою | жалким | жалкими |
Місцевий | на/у жалкому, жалкім | на/у жалкій | на/у жалкому, жалкім | на/у жалких |