жалування
ЖАЛУВАННЯ1 , я, с., розм. Дія за знач. жалувати 1. Вона чула від тітки здебільшого саме бурчання та гримання і мало, дуже мало коли зазнавала жалування (Гр., Без хліба, 1958, 151).
ЖАЛУВАННЯ2, я, с. 1. заст. Заробітна плата. Він має вже перший чин і дістає щомісяця по тридцять карбованців жалування (Н.-Лев., IV, 1956, 328); - За що їм тільки жалування платять? (Ю. Янов., І, 1958, 272).
2. іст. Подарунок, винагорода за послуги. Ляпунов звернувся також із закликом до козаків і холопів, обіцяючи козакам «жалування», а холопам - свободу (Іст. СРСР, І, 1956, 163).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | жалування | жалування |
Родовий | жалування | жалувань |
Давальний | жалуванню | жалуванням |
Знахідний | жалування | жалування |
Орудний | жалуванням | жалуваннями |
Місцевий | на/у жалуванні | на/у жалуваннях |
Кличний | жалування | жалування |