жартівливість
ЖАРТІВЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість і стан за знач. жартівливий. На неї та найшла дівоцька жартівливість, якої вона давно вже не звідувала (Мирний, III, 1954, 40); // Жартівливе ставлення до кого-, чого-небудь. - Мій брат завжди страждав на меланхолію, - з елегантною жартівливістю втрутився господар дому (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 69).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | жартівливість | жартівливості |
Родовий | жартівливості, жартівливости | жартівливостей |
Давальний | жартівливості | жартівливостям |
Знахідний | жартівливість | жартівливості |
Орудний | жартівливістю | жартівливостями |
Місцевий | на/у жартівливості | на/у жартівливостях |
Кличний | жартівливосте | жартівливості |