жила
ЖИЛА1, и, ж, 1. Судина, по якій тече кров у тілі людини чи тварини. Кров швидше в жилах поплила у нього (Фр., XIII, 1954, 56); На шиї й підборідді ясніше проступали синюваті старечі жили (Кучер, Чорноморці, 1956, 394); * Образно. Мов підкріплююче вино, По жилах міста ллється праця (Рильський, І, 1956, 333); * У порівн. Бурлить телефон, Аж дмуться червоні дроти, наче жили (Бажан, Роки, 1957, 134).
2. Міцна сполучна тканина, що прикріплює мускули до кісток; сухожилля. Висіли.. баранячі туші, з синіми жилами, з білим застиглим салом (Коцюб., II, 1955, 124).
@ Вимотувати (вимотати) жили див. вимотувати; Висотувати (висотати) жили див. висотувати; Кров застигає (застигла, холоне, захолола) у (в) жилах - кого-небудь охоплює почуття страху, сильного переляку. Модель [біплана] здригнулась у повітрі й клюнула. Серце мов обірвалось, застигла на мить кров у жилах (Донч., І, 1956, 72); [Едіта:] Кров мені холоне в жилах, як я дивлюсь на «іграшки» такі (Л. Укр., III, 1952, 33); Останні жили тягнути - забирати всі кошти. - Останні жили тягне вже з хати ця школа. Але, може, скоро закінчить [дочка] цю семінарію та й піде на свій хліб, учительський (Козл., Сонце.., 1957, 71); Розливатися (литися) по жилах - охоплювати весь організм. Молода невитрачена сила хвилею вдарила в груди, розлилась по всіх жилах, запрохалась на волю (Коцюб., І, 1955, 340); Тяг[ну]ти (повитягати, витягувати, витягати, витягти і т. ін.) [всі, чимало] жили (жил) - мучити, експлуатувати кого-небудь, знущатися над кимсь. [Хмельницький:] Тебе, старого Тура, на катування, щоб з тебе тягли жили, залізом і вогнем пекли, здирали шкуру, - ні, ніколи (Корн., І, 1955, 243); Робітники вболівали за ці підприємства, дарма, що чимало жил повитягали з них капіталісти, чимало за своє життя вони тут сажі наковтались ради чиїхось прибутків (Гончар, III, 1959, 425); Проклятий рудий пес Никифор, тіун боярський, висмоктує кров, жили витягає (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 28).
3. гірн. Тріщина земної кори, заповнена якоюсь гірською породою, а також сама гірська порода в тріщині. Він [Ф. М. Чернишов] знайшов металічні жили і ар-темівську сіль (Видатні вітч. географи.., 1954, 110); По вичерпанню головної жили.. Герман велів гнати штольні за ходом тих менших жил (Фр., VIII, 1952, 411).
4. техн. Окремий провід кабеля. На проводах лінії спостерігається вібрація, яка може викликати перелом жил проводу (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 6).
ЖИЛА2 , и, ж., розм. Скупа, жадібна до грошей людина. - Ну, годі, годі, не журіться, - почав батюшка, раптом змінивши тон, - чи ви вже справді думаєте, що я такий жила? Ось приходьте сього вечора, то ми з вами обрахуємось (Л. Укр., III, 1952, 575).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | жила | жили |
Родовий | жили | жил |
Давальний | жилі | жилам |
Знахідний | жилу | жили, жил |
Орудний | жилою | жилами |
Місцевий | на/у жилі | на/у жилах |
Кличний | жило | жили |
жилий
ЖИЛИЙ, а, е, рідко. Пристосований, признач. для життя людей. Вони бігали, наклеювали скрізь великі і маленькі папірці: і на жилих будинках, і на воротях заводів і фабрик (Ів., Вел. очі, 1956, 20); Кожного року вводиться в експлуатацію багато десятків тисяч нових упорядкованих жилих будинків (Нар. тв. та етн.. 3, 1957, 112); // В якому живуть люди. Фельдфебель повертається до жилого кутка теплушки: - Налий випити, Рудольф... (Ю. Янов., І, 1954, 187); На жилій палубі і в кубриках, де розмістилася команда есмінця «Стремительный», гостро пахло ліками (Кучер, Чорноморці, 1956, 66).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | жилий | жила | жиле | жилі |
Родовий | жилого | жилої | жилого | жилих |
Давальний | жилому | жилій | жилому | жилим |
Знахідний | жилий, жилого | жилу | жиле | жилі, жилих |
Орудний | жилим | жилою | жилим | жилими |
Місцевий | на/у жилому, жилім | на/у жилій | на/у жилому, жилім | на/у жилих |