з'явище
З'ЯВИЩЕ, а, с. 1. розм. Поява, з'явлення кого-, чого-небудь. Притаїлось все, пополохалось Перед з'явищем тучі грізної: Вітерець ущух,- ані подиху, Змовк веселий гай - ані шелесту (Стар., Вибр., 1959, 60).
2. заст. Те саме, що явище. Вдарив страшний грім.. Наставало одно з тих з'явищ натури, перед котрими в Індії леви та тигри стають смирніші од ягнят (Н.-Лев., II, 1956, 390); Я зміркував, що погляди отця з-під Бродів не дивоглядний унікум, а певне доволі розповсюджене з'явище, яке мене зацікавило (Коцюб., III, 1956, 274).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | з'явище | з'явища |
Родовий | з'явища | з'явищ |
Давальний | з'явищу | з'явищам |
Знахідний | з'явище | з'явища |
Орудний | з'явищем | з'явищами |
Місцевий | на/у з'явищі | на/у з'явищах |
Кличний | з'явище | з'явища |