забавний
ЗАБАВНИЙ, а, е. Який дає розвагу, викликає веселість; смішний. Володко тим часом був у добрім гуморі і оповідав їй різні забавні анекдоти (Фр., II, 1950, 72); Своєю наївною безпосередністю Ганя ставала просто забавною (Минко, Ясні зорі, 1951, 134); //Цікавий. З сими письмами [листами] вийшла забавна історія (Фр., VIII, 1962, 72).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | забавний | забавна | забавне | забавні |
Родовий | забавного | забавної | забавного | забавних |
Давальний | забавному | забавній | забавному | забавним |
Знахідний | забавний, забавного | забавну | забавне | забавні, забавних |
Орудний | забавним | забавною | забавним | забавними |
Місцевий | на/у забавному, забавнім | на/у забавній | на/у забавному, забавнім | на/у забавних |