зав'язка
ЗАВ'ЯЗКА, и, ж. Те, чим зав'язують що-небудь (мотузок, стрічка, вірьовка і т. ін.). - Ось є мішок і зав'язка! я взяв з собою,.. - сказав Гарун-паша (Н.-Лев., IV, 1956, 27); Він вихопив з-за пазухи пузату, з тонкої шкіри зшиту калитку, похапцем розмотав зав'язку і сипнув червінцями на долоню (Коцюба, Перед грозою, 1958, 29).
По (саму, самісіньку) зав'язку - дуже багато, досхочу. Хоч у бригаді клопоту по саму зав'язку, Канюка напросився на цю поїздку сам (Логв., Давні рани, 1961, 124); На виставу прийшли майже всі робітники.. Одне слово - було повнісінько. А ще повніше у залі було від сміху - сміялися по самісіньку зав'язку (Минко, Моя Минківка, 1962, 111).
ЗАВ'ЯЗКА, и, ж. Початок, основа, вихідний пункт, момент чого-небудь. Се була перша і тривка зав'язка моєї кореспонденції з Драгомановим (Фр., XVI, 1955, 368); Із стола хустинка впала. Петя - хвать: - Будь ласка! - Ви джентльмен! - вона сказала. Почалась... «зав'язка» (С. Ол., Вибр., 1959, 243); // Епізод, яким починається розвиток сюжету в творі; протилежне розв'язка. Аналізуючи особливості розвитку сюжету в певному.. творі, ми вважаємо за потрібне говорити про зав'язку, кульмінацію, розв'язку (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 45).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зав'язка | зав'язки |
Родовий | зав'язки | зав'язок |
Давальний | зав'язці | зав'язкам |
Знахідний | зав'язку | зав'язки |
Орудний | зав'язкою | зав'язками |
Місцевий | на/у зав'язці | на/у зав'язках |
Кличний | зав'язко | зав'язки |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зав'язка | зав'язки |
Родовий | зав'язки | зав'язок |
Давальний | зав'язці | зав'язкам |
Знахідний | зав'язку | зав'язки |
Орудний | зав'язкою | зав'язками |
Місцевий | на/у зав'язці | на/у зав'язках |
Кличний | зав'язко | зав'язки |