завал
ЗАВАЛ, у, ч. 1. Дія за знач. завалити 1. Завал тепляка стався за кілька хвилин до кінця перерви (Собко, Зор. крила, 1950, 224); Він оглянув уважно купу породи і всю штольню, чи нема небезпеки повторного завалу (Кол., Терен.., 1959, 213); - Завал, - сказав Льошка. - Тут недавно стався завал. Бачиш, - земля свіжа (Мокр., Острів.., 1961, 68).
2. Нагромадження, велика купа чого-небудь обваленого або зваленого. По місту б'є далекобійна артилерія, налітають бомбардувальники. Ми не встигаємо розбирати завалів (Кучер, Чорноморці, 1956, 268); Величезні берези й осики лежали мов зрубані сокирою, одна на одній, доводилося обходити завали (Перв., Дикий мед, 1963, 426);//Перекриття, спеціально зроблене навалюванням дерев, каміння і т. ін. Дорога перед селом була наглухо закрита дубовими завалами (Гончар, III, 1959, 95); На вулицях робилися завали, барикади (Ів.. Таємниця, 1959, 100); // Велике нагромадження, скупчення чого-небудь, що зібралося за певний час. Весною в час поводі на гірських річках часто бувають крижані завали. Крижина зачепиться десь за гострий виступ каменю чи сяде на мілину, а до неї пристане друга, третя (Чорн., Визвол. земля, 1950, 81); Завали промислової продукції; * Образно. - Ти мені пробач, будь ласка, що я так рідко забігаю тебе провідати. Роботи, розумієш, цілий завал (Гур., Осок. друзі, 1946, 117).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | завал | завали |
Родовий | завалу | завалів |
Давальний | завалові, завалу | завалам |
Знахідний | завал | завали |
Орудний | завалом | завалами |
Місцевий | на/у завалі | на/у завалах |
Кличний | завале | завали |
завала
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | завала | завали |
Родовий | завали | завал |
Давальний | завалі | завалам |
Знахідний | завалу | завали |
Орудний | завалою | завалами |
Місцевий | на/у завалі | на/у завалах |
Кличний | завало | завали |
завалий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | завалий | завала | завале | завалі |
Родовий | завалого | завалої | завалого | завалих |
Давальний | завалому | завалій | завалому | завалим |
Знахідний | завалий, завалого | завалу | завале | завалі, завалих |
Орудний | завалим | завалою | завалим | завалими |
Місцевий | на/у завалому, завалім | на/у завалій | на/у завалому, завалім | на/у завалих |
заваль
ЗАВАЛЬ, і, ж., збірн., розм. Велика кількість чого-небудь зваленого, накиданого. Вони читали довгі й скучні романи.., витягнені в коморі з покритої пилом завалі (Коцюб., І, 1955, 323); Потужні крани підхоплювали багатотонний, щойно відбатований брухт, перекидали його на берег, там була його вже ціла заваль (Гончар, Тронка, 1963, 249); // Товар, який залежався непроданий (перев. недоброякісний). [Кирпа:] Наша [крамниця] супроти його, як хлів проти горниць. Отака кумерція!.. Завалі та гнилі тепер вже не продаси, годі (Кроп., IV, 1959, 209).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | заваль | завалі |
Родовий | завалі | завалей |
Давальний | завалі | завалям |
Знахідний | заваль | завалі |
Орудний | заваллю | завалями |
Місцевий | на/у завалі | на/у завалях |
Кличний | завале | завалі |