завертатися
ЗАВЕРТАТИСЯ1, аюся, аєшся, недок., ЗАВЕРНУТИСЯ, ернуся, ернешся, док., розм. 1. Іти, їхати назад; повертатися. Як примандровали [примандрували] до зеленого бору: - Оттепер, дівчино, завертайсь додому! (Чуб., V, 1874, 312); Сідлає козак Коня вороного Та їде на Вкраїну, А за ним, за ним Отець-матуся: «Завернися, мій сину!» (Нар. лірика, 1956, 105); Утерла [Катря] сльози і знов швидко завернулася до хати (Вовчок, І, 1955, 221); // чим. Робити розворот. Кабінет, хоч кіньми завертайся (Мушк., Чорний хліб, 1960, 165).
2. Піддаватися на згин, закручування; згинатися. Це м'яка [коса], завернеться жило [жало]. Клеп зіб'єш за один покіс (Горд., II, 1959, 193).
3. рідко. Те саме, що загортатися 1. Вона ж їхала, у велику хустку завернувшися (Вовчок, І, 1955, 178); Мирон любив думати, ось і тепер завернувся ще лучче в кожух, глянув ще раз на зорі й подумав: «А які вони нерівні: онде здорові прездорові, а там усе сама дрібнота..» (Григ., Вибр., 1959, 220).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | завертаюся | завертаємося |
2 особа | завертаєшся | завертаєтеся |
3 особа | завертається | завертаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | завертатимуся | завертатимемося |
2 особа | завертатимешся | завертатиметеся |
3 особа | завертатиметься | завертатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | завертався | заверталися |
Жіночий рід | заверталася | |
Середній рід | заверталося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | завертаймося | |
2 особа | завертайся | завертайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | завертаючись | |
Минулий час | завертавшись |