заворожливий
ЗАВОРОЖЛИВИЙ, а, е. Здатний заворожити, зачарувати; чарівний. Хвилі несамовито атакували ту скелясту кручу, розбивалися на бризки, щоб блиснути заворожливою веселкою, і знов одкочувалися (Ле, Клен. лист, 1960, 87).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заворожливий | заворожлива | заворожливе | заворожливі |
Родовий | заворожливого | заворожливої | заворожливого | заворожливих |
Давальний | заворожливому | заворожливій | заворожливому | заворожливим |
Знахідний | заворожливий, заворожливого | заворожливу | заворожливе | заворожливі, заворожливих |
Орудний | заворожливим | заворожливою | заворожливим | заворожливими |
Місцевий | на/у заворожливому, заворожливім | на/у заворожливій | на/у заворожливому, заворожливім | на/у заворожливих |