завсідник
ЗАВСІДНИК, а, ч., розм. Постійний відвідувач. Поміщик Золотарьов був безжурний гультяй - п'яничка та лобур, завсідник усіх ресторанів та кафе (Смолич, V, 1959, 40); Прийшов Анатолій. Зазирнув до кімнати, де були гості, побачив батькових завсідників, побачив Степана, невдоволено скривився (Загреб., Спека, 1961, 291).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | завсідник | завсідники |
Родовий | завсідника | завсідників |
Давальний | завсідникові, завсіднику | завсідникам |
Знахідний | завсідника | завсідників |
Орудний | завсідником | завсідниками |
Місцевий | на/у завсіднику, завсідникові | на/у завсідниках |
Кличний | завсіднику | завсідники |