загачений
ЗАГАЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до загатити. Вище од млина через Потік загачена сяка-така гребля (Н.-Лев., II, 1956, 411); Річка, .. загачена в панськім огороді, творила панський ставок, а загачена вдруге на громадській толоці, творила громадський ставок (Мак., Вибр., 1954, 132); Ліс перед майбутнім мостом уже тріщав, загачений артилерією, машинами, обозами.. Всяк тиснувся ближче до переправи (Гончар, III, 1959, 354); // загачено, безос. присудк. сл. Нільські багна загачено трупом наших безщасних дідів (Л. Укр., І, 1951, 254).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | загачений | загачена | загачене | загачені |
Родовий | загаченого | загаченої | загаченого | загачених |
Давальний | загаченому | загаченій | загаченому | загаченим |
Знахідний | загачений, загаченого | загачену | загачене | загачені, загачених |
Орудний | загаченим | загаченою | загаченим | загаченими |
Місцевий | на/у загаченому, загаченім | на/у загаченій | на/у загаченому, загаченім | на/у загачених |