загоджувати
ЗАГОДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАГОДИТИ, оджу, одиш, док., перех. Годити кому-небудь з корисливою метою, підкупляючи, роблячи послуги і т. ін; задобрювати. Балабуха.. нічого не вдіяв. Вже він і титаря загоджував, і дідів загоджував, й говорив проповіді, котрих ніхто не розумів, - і все нічого не помогло. Громада стала гопки проти його (Н.-Лев., III, 1956, 63); Старшина побив мене та загодив справника - півсотні карбованців одвіз (Сл. Гр.); [Цокуль:] Ну, Мелашка, то прямо чортом дише! ..Дарма, треба і її чим-небудь загодить, щоб не пащекувала (К.-Карий, І, 1960, 241); // діал. Тішити, задовольняти. Коли б моя воля, то я з глитайні три шкури злупив би, а бідноту загодив би (Речм., Весн. грози, 1961, 49).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | загоджую | загоджуємо |
2 особа | загоджуєш | загоджуєте |
3 особа | загоджує | загоджують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | загоджуватиму | загоджуватимемо |
2 особа | загоджуватимеш | загоджуватимете |
3 особа | загоджуватиме | загоджуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | загоджував | загоджували |
Жіночий рід | загоджувала | |
Середній рід | загоджувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | загоджуймо | |
2 особа | загоджуй | загоджуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | загоджуючи | |
Минулий час | загоджувавши |