заголювати
ЗАГОЛЮВАТИ1, юю, юєш, недок., ЗАГОЛИТИ, олю, олиш док., перех., озм. Відкривати частину тіла, знімаючи, піднімаючи або закочуючи одяг. Він [закон у Західній Європі в давнину] наказує затримувати кожного жебрака і бурлаку, заголювати вище пояса і прилюдно бити батогами (Тулуб, Людолови, II, 1957, 596); Тоні знову смішно від того, що, тільки рушиш [на мотоциклі], вітер раз у раз заголює тобі коліна, облоскочує (Гончар, Тронка, 1963, 228); Стрункий Бекір, в одній сорочці, заголив руки по лікоть.. і бив по струнах (Коцюб., II, 1955, 147).
ЗАГОЛЮВАТИ2, юю, юєш, недок., ЗАГОЛИТИ, олю, олиш, док., перех. Голячи, зрізувати, знімати під корінь бритвою волосся. * Образно. Заголили [строковики] до вечора степ, лежали покоси на верству від табору (Гончар, Таврія, 1952, 221).
@ Заголити в солдати, іст. - забрати на військову службу, у солдати. По улиці попідтинню Вдова шкандибає Під дзвіницю, сердешная, Руки простягати До тих самих, до багатих, Що сина в солдати Позаторік заголили (Шевч., II, 1963, 143).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заголюю | заголюємо |
2 особа | заголюєш | заголюєте |
3 особа | заголює | заголюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заголюватиму | заголюватимемо |
2 особа | заголюватимеш | заголюватимете |
3 особа | заголюватиме | заголюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заголював | заголювали |
Жіночий рід | заголювала | |
Середній рід | заголювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заголюймо | |
2 особа | заголюй | заголюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | заголюючи | |
Минулий час | заголювавши |