загущений
ЗАГУЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до загустити. Домаха.. швидко переливає в миску бурий, загущений рибою й квасолею, розсіл (Стельмах, І, 1962, 115); Посів виявився загущеним, довелося застосовувати букетування і проріджування (Рад. Укр., 4.IX 1949, 2); // загущено, безос. присудк. сл. На ряді полів, де проривка [кукурудзи] вже проводилась, багато гнізд також загущено, і їх треба обов'язково проривати повторно (Рад. Укр., 6.VІІ 1963, 1).
2. у знач. прикм. Густо зарослий чим-небудь. У дорослих дерев проріджують загущені крони, вирізують.. сухі гілки (Хлібороб Укр., 1, 1963, 33).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | загущений | загущена | загущене | загущені |
Родовий | загущеного | загущеної | загущеного | загущених |
Давальний | загущеному | загущеній | загущеному | загущеним |
Знахідний | загущений, загущеного | загущену | загущене | загущені, загущених |
Орудний | загущеним | загущеною | загущеним | загущеними |
Місцевий | на/у загущеному, загущенім | на/у загущеній | на/у загущеному, загущенім | на/у загущених |