задвірок
ЗАДВІРОК, рка, ч. 1. Частина двора позад будинку, хати. Князь звелів Юркові жить коло палацу в гарному домі, а Уласові дали невелику хатинку на задвірку, де були збудовані стайні, та псарні, та свинюшники (Н.-Лев., III, 1956, 296); На одній половині хати не було в вікнах рам і жовта стіна дивилась на задвірок двома чорними дірами (Коцюб., І, 1955, 43).
2. розм. Задня частина хати або іншої будівлі. Вона [Карпова хата] стояла до Лаврінових дверей задвірком (Н.-Лев., II, 1956, 366).
3. перен. Віддалена від великого, культурного центру місцевість. Кому знати, може, колись, ще при вашім житті, цей тихенький земний задвірок теж стане гучним містом (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 113).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | задвірок | задвірки |
Родовий | задвірка | задвірків |
Давальний | задвіркові, задвірку | задвіркам |
Знахідний | задвірок | задвірки |
Орудний | задвірком | задвірками |
Місцевий | на/у задвірку | на/у задвірках |
Кличний | задвірку | задвірки |