задержуватися
ЗАДЕРЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАДЕРЖАТИСЯ, жуся, жишся, док. 1. Бути, залишатися де-небудь довше, ніж можна, потрібно; затримуватися. Старалася [Домініка] все по надвірку вештатися, аби не задержуватися в кухні межи челяддю (Коб., 11, 1956, 113); Як буду дуже втомлений, то задержусь в Венеції на день (Коцюб., III, 1956, 336); // Уповільнювати або припиняти свій рух, переставати рухатися; зупинятися. -Добривечір, - промовив Василь і хотів йти далі, але думка була така, щоб зостатись коло дівчат. Самі ноги якось задержувались на ході (Н.-Лев., 1, 1956, 80); Коло загороди Гриня Воробця задержалися [діти] цілою громадкою (Ков., Тв., 1958, 76).
2. розм. Зберігатися, утримуватися. В цих останніх селах Русі-України добре задержались народність та віра (Н.-Лев.. 11, 1956, 409); - Пилино! Піди., моя дитино, на поле. Як жали, то багато там колосків на полі зосталося. Назбирай. Може,.. в якому й зерно задержалося... (Мирний, IV, 1955, 250); - Сидіть, дітки, на печі, не рипайте хати, не випустіть того духу, що задержався.. за довгу зиму в хаті. (Л. Янов., І, 1959, 51).
3. розм., рідко. Те саме, що стримуватися. Була хвилина, що він так хотів і кинутись до неї, обітерти, осушити гарячі сльози, та якось задержався. «Так незручно!» - пробігло у його голові (Мирний, IV, 1955, 175).
4. тільки недок. Пас. до задержувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задержуюся | задержуємося |
2 особа | задержуєшся | задержуєтеся |
3 особа | задержується | задержуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задержуватимуся | задержуватимемося |
2 особа | задержуватимешся | задержуватиметеся |
3 особа | задержуватиметься | задержуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | задержувався | задержувалися |
Жіночий рід | задержувалася | |
Середній рід | задержувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задержуймося | |
2 особа | задержуйся | задержуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | задержуючись | |
Минулий час | задержувавшись |