зажити
ЗАЖИТИ1 див. заживати1.
ЗАЖИТИ2 див. заживати2.
ЗАЖИТИ3, иву, ивеш, док. 1. Почати якось жити, вести певний спосіб життя. Зажив собі Антосьо вільним козаком та ще й весело (Свидн., Люборацькі, 1955, 156); У мальовничій долині Стрию Генріх добре зажив, випасав молочних корів ..і кохався в конях (Чорн., Потік.., 1956, 324); Село зажило новим життям (Цюпа, Україна.., 1960, 297).
2. Ожити, стати рухливим. У кімнату плеснуло сонце, ..заграло на підлозі, на шафі, на дверях, і все в кімнаті заблищало, зажило, зарухалося (Тют., Вир, 1964, 452).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заживу | заживемо |
2 особа | заживеш | заживете |
3 особа | заживе | заживуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зажив | зажили |
Жіночий рід | зажила | |
Середній рід | зажило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заживімо | |
2 особа | заживи | заживіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заживши |