заздрити
ЗАЗДРИТИ, рю, риш, недок,, без додатка і кому, чому, на кого - що, рідко в чому. Відчувати заздрість до кого-, чого-небудь. Як усі здивуються, коли вона на свято узує їх [чоботи], як усі будуть заздрити їй!.. (Мирний, III, 1954, 29); [Мавка:] Се так, як голуби... Я часом заздрила на них: так ніжно вони кохаються... (Л. Укр., III, 1952, 204); - Тату, що це за почуття, - заздрість? Ти коли-небудь заздрив? (Донч., V, 1957, 337); Навіть севастопольські хлопчаки, які спочатку навчаються плавати, а потім вже ходити, - і ті заздрили його спритності (Ткач, Жди.., 1959, 21); Твоя книга говорить йому все, де ти лінувався, де ти поспішав, де ховав убогість думки за зливою слів, де чорно заздрив на чужу роботу (Ю. Янов., І, 1954, 16); Сестра сестрі заздрить в красоті (Укр.. присл.., 1955, 218).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заздрю | заздримо |
2 особа | заздриш | заздрите |
3 особа | заздрить | заздрять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заздритиму | заздритимемо |
2 особа | заздритимеш | заздритимете |
3 особа | заздритиме | заздритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заздрив | заздрили |
Жіночий рід | заздрила | |
Середній рід | заздрило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заздрімо | |
2 особа | заздри | заздріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | заздрячи | |
Минулий час | заздривши |
заздріти
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заздрю | заздримо |
2 особа | заздриш | заздрите |
3 особа | заздрить | заздрять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заздрів | заздріли |
Жіночий рід | заздріла | |
Середній рід | заздріло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заздрімо | |
2 особа | заздри | заздріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заздрівши |