заказник
ЗАКАЗНИК, азника, ч. Місце тимчасової заборони полювання. Створено.. господарства, де налагоджена єгерська охорона [пернатої дичини], визначені сезонні заказники (Веч. Київ, 7.VIII 1957, 4); А скільки знаємо прикладів, коли в заповідниках чи в заказниках ті ж самі зайці, ті ж самі дикі кози від людей не тікають, людей не бояться (Вишня, II, 1956, 275).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | заказник | заказники |
Родовий | заказника | заказників |
Давальний | заказникові, заказнику | заказникам |
Знахідний | заказник | заказники |
Орудний | заказником | заказниками |
Місцевий | на/у заказнику | на/у заказниках |
Кличний | заказнику | заказники |