закалець
ЗАКАЛЕЦЬ, льця, ч. Непористий, глевкий шар хліба чи якогось печива над нижньою шкуринкою. Хліб вийшов липкий, з закальцем на два пальці (Н.-Лев., II, 1956, 302); Щоб уникнути закальця тіста при випіканні, перше ніж покласти повидло або якийсь інший фарш, тісто зверху посипають тонким шаром тертої черствої булки (Укр. страви, 1957, 343).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | закалець | закальці |
Родовий | закальцю | закальців |
Давальний | закальцеві, закальцю | закальцям |
Знахідний | закалець | закальці |
Орудний | закальцем | закальцями |
Місцевий | на/у закальці | на/у закальцях |
Кличний | закальцю | закальці |