закарлюка
ЗАКАРЛЮКА, и, ж., розм. Що-небудь у формі незвичного вигину,гачка (перев. про знаки письма, цифри і т. ін.). Люди підходили до приговора, скидали шапки і руками та грудьми видавлювали під ним якісь, на коріння схожі закарлюки або ставили хрестик (Стельмах, Хліб.., 1959, 638); Тільки тепер помітив [Федір], що паперова накидочка на тумбочці і сама тумбочка обмальовані рядками цифр, закарлюками-формулами (Мушк., Серце.., 1962, 199).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | закарлюка | закарлюки |
Родовий | закарлюки | закарлюк |
Давальний | закарлюці | закарлюкам |
Знахідний | закарлюку | закарлюки |
Орудний | закарлюкою | закарлюками |
Місцевий | на/у закарлюці | на/у закарлюках |
Кличний | закарлюко | закарлюки |