закаюватися
ЗАКАЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗАКАЯТИСЯ, аюся, аєшся, док. Давати собі слово надалі не робити чогось; зарікатися. Дехто з гарячих поїхав та і закаявся: той - вола розчахнув, а той разом пару (Мирний, III, 1954, 7); Видно, таки йому досталося від начальства, видно, вже закаявся надалі порушуваті дисципліну (Збан., Сеспель, 1961, 227).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закаююся | закаюємося |
2 особа | закаюєшся | закаюєтеся |
3 особа | закаюється | закаюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закаюватимуся | закаюватимемося |
2 особа | закаюватимешся | закаюватиметеся |
3 особа | закаюватиметься | закаюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | закаювався | закаювалися |
Жіночий рід | закаювалася | |
Середній рід | закаювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закаюймося | |
2 особа | закаюйся | закаюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | закаюючись | |
Минулий час | закаювавшись |