заклопотання
ЗАКЛОПОТАННЯ, я, с., діал. Збентеження, зніяковілість. Вони обступили Гриця, стискали його руки, любуючися його заклопотанням, що густим рум'янцем розлилося по його лиці (Фр., III, 1950, 317); Ніколи в житті не бачив я вдруге такого змішання й заклопотання в жінки, як у цій хвилі - в сеї дівчини. Почервонівши аж під саме волосся, вона стояла хвильку, майже безпомічно, як дитина (Коб., III, 1956, 142).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | заклопотання | заклопотання |
Родовий | заклопотання | заклопотань |
Давальний | заклопотанню | заклопотанням |
Знахідний | заклопотання | заклопотання |
Орудний | заклопотанням | заклопотаннями |
Місцевий | на/у заклопотанні | на/у заклопотаннях |
Кличний | заклопотання | заклопотання |