закомандувати
ЗАКОМАНДУВАТИ, ую, уєш, док., розм. Почати командувати; дати розпорядження. От як повеселішала [Галочка], зараз і закомандувала: «Ануте у хрещика» (Кв.-Осн., II, 1956, 321); На весь голос закомандваві [Йон]: - Руж на плечо! Ас-два... ас-два... (Коцюб., І, 1955, 243); Сердитий чоловік в дверях зараз же закомандував, чия черга (Козл., Ю. Крук, 1950, 92); Пріська закомандувала винести ослони, глиняники, бо щеж і знадвору треба вимазати [хату] (Речм., Весн. Грози, 1961, 213).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закомандую | закомандуємо |
2 особа | закомандуєш | закомандуєте |
3 особа | закомандує | закомандують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | закомандував | закомандували |
Жіночий рід | закомандувала | |
Середній рід | закомандувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закомандуймо | |
2 особа | закомандуй | закомандуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | закомандувавши |